Вівторок, 2017-07-25, 5:46 AM
Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2016 » Листопад » 11 » Життя – це не ті дні, що минули, а ті, що запам'яталися
5:05 PM
Життя – це не ті дні, що минули, а ті, що запам'яталися

Нещодавно учні 4 – Б класу Полтавської гімназії № 33 разом з батьками та класним керівником Телеп Лілією Іванівною провели екскурсію по місцях України, які входять до категорії «Сім чудес України»: міста Кам'янець –Подільський – Чернівці – Київ. Це не перша наша багатоденна подорож. Нам дуже сподобались екскурсії  у Львові та Ужгороді, Мукачеві, в Одесі та Києві, але ця екскурсія перевершила всі наші сподівання. Вона пройшла на найвищому рівні, екскурсоводи – супер, обслуговування  -  по вищому розряду. Шість днів райського відпочинку! Кожен з нас отримав масу задоволень, яка залишиться поруч з нами на все життя! А зараз дозвольте і мені поділитися з вами  враженнями.

     

Спочатку наша подорож почалась з одного із прадавніх міст України - Кам'янець-Подільського.  Це не просто місто, це - легенда, квітка на камені, це - диво  Хмельниччини! Ми дізналися, що за свою історію місто встигло бути осередком 7 національностей, культура яких відбилась в архітектурі будинків та вулиць. Це - музей під відкритим небом, який має тисячолітню історію. Це - третє місто в Україні після Львова та Києва за кількістю історичних архітектурних пам'яток (175). Це - місто, яке вважається одним із гарнішим міст у Східній Європі. Вперше в Україні саме тут зварили каву, вперше в Східній Європі було піднято в небо повітряну кулю, а останні десять років є одним з найкращих  фестивальних міст. Це маленьке містечко (102 тис населення, 11 вищих учбових закладів, з яких 3 університети) тебе вражає і закохує в себе  з першого погляду.  На власні очі ми побачили і відвідали всі 7 чудес цього дива : Стару фортецю (11ст., розташована на прадавніх скелях, має унікальну історію, безліч таємниць, які залишилися й досі нерозгаданими), Будинок польського магістрату (ратуша 15ст., одна з самих прадавніх в Україні, центр торгівлі і громадської діяльності в житті міста, привертає увагу висока вежа з годинником), Смотрицький каньйон (унікальне явище природи, що утворилося 25 млн років тому, єдиний об' єкт, де силурійські породи на поверхні, в скелях замуровані вимерлі рослини і тварини, 20 печер, це один з найживописніших куточків краю; природа наче навмисно створила це диво, аби захистити місто від усіх негараздів), Кафедральний костьол Святих Павла і Петра (15-19ст., єдина у світі споруда, яка поєднує культуру двох релігій : християнську і мусульманську), Замковий міст (14ст., найстаріша інженерна споруда в Україні, яка сполучає острів Старого міста з фортецею і приховує у середині замковий міст, мовби все знаходиться у скрині, подекують, що під мостом знаходиться скарб турецького султана, але ніхто не знає, в якому саме місці, це найромантичніше місце в місті), міст "Бігуча лань"(найвищий міст в Україні, який не залишає нікого байдужим), надгробний пам'ятник Лаурі Пшездицкій, яка була дочкою відомих магнатів і загибла в ранньому віці).

     

                                     

Після краси Кам'янця-Подільського ми вирушили до Національно - природничого парку "Подільські Товтри" (Хмельницька обл., який увійшов до "Семи природних чудес України"), який є найбільшим парком не тільки в Україні, але і найбільшим парком у Європі за своєю площею, аналогів Товтрам немає у світі, від виду на ландшафти перехоплює дух), де нас чекала незвичайна природа, Біла гора, казкові химерні скелі, синя гладінь дністровської води  та околиці Бакоти. Бакота - це колиска історії дивовижного краю, це "Бажане місто"(з перекладу), це дійсно - Божий рай. Там, де колись була Бакота, сьогодні тече Дністер (затоплене село у 1981, в якому здійснювалося примусове виселення людей, самостійне руйнування своїх будинків для будівництва  Дніпровського гідровузлу). Це місто, яке обійшли голод 1933 року та бойові дії  Другої світової війни, це місто, де існувало більше 10 держав. Екскурсовод не тільки розповіла, але й привела нас до родзинки цього краю - Бакотського Свято-Михайлівського скельно-печерного монастиря, що стоїть у дуже мальовничому місці на схилах Білої гори, на висоті 130 м понад Дністром. Згадка про монастир зафіксована ще в київському літописі в 1362 році. Коли в 1255 році місто завоювали монголо-татари, ченці і жителі міста сховалися в монастирі. Загарбники пропонували їм вийти, здатися і відректися від віри, але не досягнувши бажаного, вороги засипали місто величезними каменями, тим самим живцем поховавши все населення в його сховищі. Складається він із скельних келій, розташованих на різній висоті та погребальних ніш. Відкрито три печери різної конфігурації, в стінах вибито 17 довгастих ніш, знайдено багато людських ніш. Печери  заглиблені в товщу гори на 7-9 м. Неподалік від монасиря б'ють три джерела (щастя, жіночої краси та чоловічої сили) цілющої води, а 14 серпня (Свято Маковія) сюди йдуть тисячі людей, щоб помолитись за всіх жителів села, які творили історію, щоб зцілитись освяченими квітами та життєдійною водою джерел (один раз на тиждень проходить служба). Існує дуже багато легенд минулого та сучасності стосовно цього монастиря, де люди повністю зцілються від невилікованих хвороб святою джерельною водою та очищують молитвами свої душі від болю та грехів.

     

Щоб насолодитися неймовірними красотами та дивовижними місцями невідомої нашої країни, ми вирушили до «Кришталевої печери» (Тернопільська обл., с. Кривче). Печера відома з 1721 року, розміщена у гіпсовій горі, має довжину 27 км (ми пройшли відстань 7 км).  Це безпросвітня глибока, довга нора, з якої можна вийти, тільки пройшовши її до кінця (обережно цю печеру треба відвідувати тим, хто боїться замкненого простору, адже ми опускалися на глибину 60 м).

Температура там завжди постійна (12 ͦ ), вологість – 95 %, екскурсія тривала три години). Слід зауважити, що особливість цієї печери полягає в тому, що в ній спостерігається підвищена іонізація повітря й практично повна відсутність бактерій. Переступивши поріг цього дива, ми одразу ж побачили, що стіни та склепіння печери виблискують кришталиками темно-коричневого гіпсу, вимиті водами стародавнього Сарматського моря, на стінах візерунки, загадкові  кам'яні форми, форми кришталів, що залишають незабутні враження.

З перших кроків ми зрозуміли, що дійсно потрапили до казки минулого та сучасного дійства, краса  якого була  створена природою більш ніж  20 млн років тому. Здається, все довкола вкрито інеєм, намистом із бурштину, зачарованими гірляндами квітів з кришталю та подихом чарівності.

Зустріла  нас  справжня срібляста новорічна  ялинка з іграшками, що загадково виглядала зі своєї святкової кімнати і привітно запрошувала відвідати зали цієї таємничості (доречі, справжню ялинку змінюють в печері один раз на 12 років).

А залів тут аж 16!  Це зали Завалів та Втрачених бажань, зали  Зоологічний, Затишний, Казковий, Велика зала печер, зала Буйлова, Ящірка та Голова господаря, зала Голова ноги, ноги голова, тощо.

Тисячі ходів ведуть до них, які являють собою невеличкі кімнати, кожна з яких неповторна, має свою особливу історію та легенду.

Ми йшли по землі з нерівною ребристою поверхнею, яка називалась скелетом крокодила, де нас скрізь супроводжували справжні сплячі кажани, звісивши свої голови вниз. З одного боку ми були  вражені і красою, і загадковістю печери, а  з другого – до нестями  перелякані кажанами. Було таке відчуття, що ось-ось з'явиться Господар печери та навіки замурує тебе серед кришталю.

У коридорі Див ми натрапляємо на загадкові дива. Химерні нарости на стінах мають свої назви –слон, сова, буйвол, змія, дельфін, миша та орел, жар-птиця. Побачили барабан самого Господаря печери, ліжко печерної людини. Пройшлися тими місцями, де жив Володар печери та вкрадена ним красуня Наталка. Притулили свої голови до каменя анальгіну,  поклали долоні до каменя щастя, пройшли через камінь на перевірку талії, перевіривши себе на стрункість та красу, пройшлися по кришталевому кільцю бажань та по кришталевому коридору, побачили грот кам'яних сліз, лабіринт кам'яних квітів.

Кришталева печера - це не просто підземна перлина Поділля, це бажання кожного відвідувача  перетворитися хоча б на малесенький шматочок того дива, що викликає в нас захоплення, омиває наші душі від бруду, брехні та болю, який ми «даруємо» природі; поринути у ту красу любові та щастя, яка дарує нам дива.

Після  підземної  перлини  Поділля  битим шляхом, через дерев'яний міст ми потрапили  в одне  із яскравіших історичних і архітектурних чудес  України - до Державного заповідника - «Хотинська фортеця» (10ст., середньовіччі шедеври, Чернівецька обл). Нам розповіли, що вона була одним із найбільших військових форпостів Османської імперії, могутнім захистом українських земель. У різні періоди там жили турецькі і польські вояки, козаки, гетьмани; в одній із споруд були знамениті турецькі бані з басейном, розміщувався гарем із 30 дівчатами. Сьогодні під замковими мурами можна знайти козацькі люльки, натрапити на кулі від мушкетів, на глибині річки лежать скарби із золота, дорогоцінний посуд, цінна зброя. Режисери полюбляють на території фортеці знімаюти фільми, проводити свята та козацькі розваги.

Завершувалася наша подорож в місті, що називають "Париж в мініатюрі" - в місті Чернівці. Чернівці - одне з небагатьох міст нашої держави, яке по праву вважається перлиною архітектури (706 пам'яток). Інакше це місто ще називають парадні ворота Австро - Угорської імперії, столиця нашої Буковини.  У всі віки місто відрізнялось мирним співіснуванням великої кількості релігійних напрямків та концесій. Це єдине місто в Україні, куди не ступала фашистська нога. Це те місто, в якому пронизує дух давнини і антикварності, в якому неможливо відірвати свій погляд від кожної споруди, від кожної квітки, насолоджуючись красою і пишністю. Це місто - свято. Під час пішоходної екскурсії (5 годин) оглянулими сім чудес Чернівців : Міську ратушу, Палац юстиції, Кафедральний собор Святого духу, Миколаївський  кафедральний собор, Вірменську церкву (нині органний зал), музикально-драматичний театр ім. О. Кобилянської. З великим  інтересом ми розглядали  зіркову алею, будинок-корабель, головні вулиці, єврейські, українські, німецькі та румунські народні дворики, єврейську синагогу, Римо-католицький костьол і Православний храм, почули  цікаві історії з життя міста, але родзинкою екскурсії була екскурсія до  Резиденції православних митрополітів Буковини та Далмаціії (нині це Чернівецький національний університет). Цей унікальний архітектурний ансамбль входить не тільки до семи чудес Чернівців, а також до семи чудес України (це всесвітньо - культурна спадщина ЮНЕСКО). Він складається з головного корпусу, корпусу духовної семінарії, церкви Трьох Святителів та великого дендропарку.

Мандруючи визначними місцями, ми одразу всі закохалися в місто, яке вражає  своїм інтер'єром: в  бруковані вулички, затишні кав'ярні, розмальовані будинки, чистоту, кучеряве мереживо зелених стрічок.

Сів у потяг «Чернівці – Київ», ми вирушили до рідного міста, але спочатку зупинилися у столиці нашої країни, де нам екскурсовод міста провела цікаву 4-годинну екскурсію по місцях Києва, що належать до семи чудес міста та країни – Старий Поділ та Софія Київська. На цьому наша цікава подорож скінчилась і ми повернулись до рідної Полтави, яка теж має свою тисячолітню історію, свої сім чудес та родзинки життєвих долей. Пам'ятайте, що життя – це не ті дні, що минули, а ті, що запам'яталися.

                                                               

                                                                                   Телеп Лілія Іванівна

                                                                                    вчитель-методист

                                                                                    кл. керівник, 4 – Б клас

                                                                                    Полтавська гімназія № 33

                                                                    

 

 

 

 

 

Переглядів: 109 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Календар
«  Листопад 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Друзі сайту