Субота, 2017-09-23, 6:50 AM
Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » 2014 » Жовтень » 13 » Зустріч із живою легендою
2:14 PM
Зустріч із живою легендою

 Наближається 70-та річниця визволення України від німецько-фашистських загарбників. Мабуть, немає у нашій країні жодної родини, якої б не торкнулась трагедія Великої Вітчизняної. Тому зберігати пам’ять про героїв, які пройшли через ті пекельні випробування, є нашим святим обов’язком. 

Тож зустрічі з очевидцями тих подій – це справжнє відкриття для юного покоління. Така незвична зустріч відбулася днями у 8-В класі Полтавської гімназії №33. До школярів завітав учасник бойових дій Великої Вітчизняної, командир взводу полкової розвідки, особистий охоронець головного обвинувача від СРСР на Нюрнберзькому процесі Йосип Давидович Гофман.

Біографія Йосипа Давидовича є настільки непересічною, що про неї не можна не згадати. Війна застала Йосипа Гофмана п'ятнадцятирічним хлопчиськом у місті Миколаєві, а вже у 1942 році, в сімнадцятирічному віці, він пішов добровольцем у Червону Армію.

Воювати з фашистами Йосип Гофман почав стрільцем 271-го Гвардійського стрілецького полку. Навесні 1943 року вже сержанта Гофмана взяли у полкову розвідку. Потім він став старшим групи захоплення, а після важкого поранення командира взводу сержанта Гофмана призначили командиром взводу полкової розвідки.

У своїх спогадах полковник Гофман пише: "Чимало написано про подвиги фронтових розвідників. Їх показують такими-собі лихими хлопцями, які жартуючи ходили у ворожий тил і граючись брали в полон офіцерів, а то й генералів німецької армії. Маючи за плічми два роки війни в якості розвідника, можу стверджувати: реальне фронтове життя військових розвідників було зовсім іншим. Це найважча солдатська праця. Адже задачу розвідники змушені виконувати в оточенні ворогів, а їх завжди більше. Найменша помилка призводить до провалу і загибелі розвідгрупи. Не випадково про надійну, розумну людину говорять: "З ним би я в розвідку пішов".

Полк, в якому служив сержант Гофман, брав участь в штурмі Берліна. А після війни доля піддала Йосипа Гофмана досить серйозному іспиту. Його, двадцятилітнього сержанта, призначили особистим охоронцем головного обвинувача від СРСР Романа Андрійовича Руденко на міжнародному військовому трибуналі в Нюрнберзі. Але і з цим відповідальним завданням сержант Гофман впорався гідно, про що свідчить лист Р.А.Руденка командуючому 8-ої Сталінградської армії генералу Чуйкову, в якому генеральний прокурор дякував сержанту Гофману за сумлінність у виконанні своїх обов'язків.

Особистий пропуск Йосипа Гофмана до залу засідань Нюрнберзького процесу і годинник, що подарував йому американський сержант Вудд, — людина, яка страчувала через повішення фашистських злочинців, засуджених трибуналом, — демонструються у Меморіальному комплексі "Національний музей Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років" в столиці України.

Після війни Йосип Давидович розпочав кар’єру професійного політрука.  Успішно закінчивши військово-політичне училище в м. Івановому, він продовжив навчання у Військово-політичній академії у Москві, прослужив у Радянській Армії тридцять п'ять років і звільнився в званні полковника.

Багатий життєвий і військовий досвід, чудова пам'ять на імена і події, спостережливість розвідника, аналітичне мислення та неабиякі творчі дарування дозволили Йосипу Давидовичу розпочати  літературну діяльність.

З-під його пера вийшли книги "Жива історія", "Про минуле в ім’я  майбутнього", "Життя – не іменник, а дієслово", а також, мабуть, головна його книга „Нюрнберг застерігає”, яка відома у багатьох країнах світу. Саме цю наповнену цікавими фактами та фотознімками книгу подарував Йосип Давидович учням Полтавської гімназії №33.

Не зважаючи на свій солідний вік, Йосип Давидович бере активну участь у суспільному житті. Він бажаний гість у школах, вишах, учасник багатьох всеукраїнських і міжнародних конференцій, присвячених історії Великої Вітчизняної війни, адже він нині, можливо, єдиний живий свідок історичної події - Нюрнберзького процесу. І ті події, які нині відбуваються у країні, не залишають байдужим серце справжнього солдата, героя і патріота рідної країни. Про це і йшла мова на зустрічі ветерана зі школярами, родзинкою якої стали цікаві спогади, філософські роздуми Йосипа Давидовича, що перепліталися з влучними, іскрометними, а  подекуди – іронічними зауваженнями.

„Важливе завдання для молодого покоління – зробити так, щоб нащадки пам’ятали про подвиг ветеранів Великої Вітчизняної, - зазначив Йосип Давидович Гофман наприкінці зустрічі. - І нехай їх подвиги, їх самопожертва стануть прикладом для кожного громадянина України у ці важкі для усіх нас часи, коли безпека нашої Батьківщини – під загрозою. Тому тільки непохитна віра у перемогу та  безмежна любов до Батьківщини допоможуть нам перемогти та зберегти мир на нашій рідній землі. ”

                                                                            Садова Т.І.

Переглядів: 263 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Календар
«  Жовтень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Друзі сайту